Київ та Пирогово

оглядова екскурсія столицею України - Києвом (Майдан Незалежності, Софія Київська, Михайлівський золотоверхий собор та Андріївський узвіз).

Музей історичних коштовностей України є філіалом Національного музею історії України. Розташований на території Києво-Печерської лаври (вул. Лаврська, 9, корпус, 12). Більша частина зібрання Музею – матеріали археологічних досліджень, зокрема з поховань кімерійців, скіфів, сарматів, коштовні вироби майстрів грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я. Великий розділ експозиції демонструє середньовічні оздоби гунів, аварів, печенігів, половців, монголо-татар, східнослов’янських ювелірів VI–VIII ст. та майстрів Київської Русі. У зібранні також представлені вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI–XX ст. (твори українських, російських, середньоазійських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів) та унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х рр. XX ст.

Національний музей народної архітектури та побуту України  є найбільшим скансеном (музей просто  неба)  Європи і найповнішим етнографічним зібранням нашої держави. Загальна площа музею понад 131га.
Він гармонійно вписався в довколишній історичний ландшафт. Мальовничі краєвиди  відтворюють і доповнюють історичне середовище різних реґіонів України. Тут можна побачити й осягнути всю Україну, якою вона була понад сто років тому.
Музей розташований на південній околиці Києва,  серед  зелених дібров стародавнього Голосіївського лісу, поряд з  історичним  селищем  Пирогів – тому  за ним закріпилась  народна назва Музей у Пирогові. 
Музей був заснований 6 лютого 1969 року з ініціативи громадськості, Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.
Нині музей є важливим науково-методичним центром України по вивченню матеріальної та духовної культури, її збереженню, патріотичному вихованню нації.
Зараз на території розміщено близько 300 унікальних  пам’яток народної архітектури, датованих XVI − XX століттями.
Тематичним планом створення Київського скансену передбачено показ народного будівництва з давніх-давен до сучасності: від найстарішої курної  хати   з с. Семари (1587 р.) Волинської області до сучасних  українських будинків 60-70 років ХХ століття.
Архітектурний ансамбль музею охоплює всі історико-етнографічні регіони України: Середня Наддніпрянщина, Південь України, Слобожанщина, Полтавщина, Полісся, Карпати , Українське село 60-70-х р. ХХ ст.
В експозиції музею експонуються унікальні колекції вітряків, водяних млинів, кузні, колиба, парня, сільська управа, церковно-парафіяльна школа, садиба священика, шинок, крупорушка, хати, комори, клуні, сажі, курники, погреби тощо. Незважаючи на те, що по всій Україні будували однакові типи будинків, господарчих та виробничих споруд, будівельні особливості кожного регіону мають ряд характерних рис, обумовлених не тільки природно-кліматичними умовами, але й етнічними традиціями.